Match odds 214428
FootBoom ⚽ Наши за границей Роман Якуба: "Вирішив залишити "Шахтар" через деякі нюанси з керівництвом клубу"
^

Роман Якуба: "Вирішив залишити "Шахтар" через деякі нюанси з керівництвом клубу"

3452

Роман Якуба: "Вирішив залишити "Шахтар" через деякі нюанси з керівництвом клубу"
Фото - Денис Руденко, Footboom

Захисник донецького "Шахтаря" Роман Якуба перейшов до складу латвійської "Валмієри". В інтерв'ю Footboom гравець розповів про причини переходу та адаптації в новій команді.

Уклав з "Валмієрою" контракт, ще коли був в "Шахтарі"

- Вчора стало відомо, що ти покинув "Шахтар" і перейшов до "Валмієри", проте нюанси трансферу майже невідомі. Ти уклав з латвійським клубом повноцінний контракт? Міг би назвати його терміни?

- Так, ми заключили повноцінний контракт - до Латвії я поїхав вільним агентом. Уклали з "Валмієрою" контракт, коли ще був в "Шахтарі", тобто кілька місяців тому. Терміни? Три роки - до літа 2024-го року.

- Чому вирішив піти?

- Вирішив піти з "Шахтаря" через деякі нюанси з керівництвом клубу, про які на публіку говорити не хочеться. Зрозумів, що на даний момент моя доля з цим клубом розходиться.

- Зіграла свою роль висока конкуренція, чи те, що тебе особливо не підпускали до першої команди?

- Конкуренції зовсім не боявся, скажу чесно. Прекрасно розумів і вірив в те, що з часом можу виграти конкуренцію у відомих хлопців, які є в команді зараз. Я був впевнений в собі.

А ось те, що мене реально не підпускали і не давали шансів в першій команді... Це зіграло свою велику роль в рішенні піти. Якщо є впевненість, але немає можливості і місця, де показати цю впевненість, то краще показати себе вже в іншому клубі.

- Прихід нового тренера не змінив твоєї думки?

- Були певні моменти, проте до того вже уклав контракт з "Валмієрою". У мене не було можливості залишитися і спробувати проявити себе під керівництвом Де Дзербі.

На кар'єру впливають багато нефутбольних факторiв

- Чи не було труднощів з переходом, адже ходять чутки, що піти з "Шахтаря" не так вже й просто?

- Не можу сказати однозначно. Так як я футболіст, якому ще 20 років, то потрапляю під обов'язковий платіж на користь клубу, який мене виховував, тобто під компенсацію. Укладаючи контракт з латвійським клубом, цей нюанс враховувався. Вони розуміли, що може бути велика компенсація і сказали, що готовi к тому, що "Шахтар" включить до неї будь-які суми - навіть більше офіційних. "Валмієра" дуже хотіла бачити мене в команді, тому готова була вирішити це питання.

- "Шахтар" не робив спроб утримати тебе, або ще якось перешкодити переходу?

- Ні, не було такого. Як тільки до них звернулися з потрібною документацією про мій перехід в латвійський клуб, вони нормально відреагували і дали своє добро.

- Чи важко тобі самому далося це рішення - піти з "Шахтаря"?

- Не можу сказати, що дуже важко, адже розумів, що роблю це заради майбутнього. Усвідомлював, що йдучи з "Шахтаря", отримую більше можливостей для прогресу. Президент "Валмієри" особисто вийшов зі мною на зв'язок, ми поговорили, і я зрозумів, що хочу продовжити свою кар'єру саме там. Сидіти на місці вже втомився.

- Які найяскравіші спогади у тебе залишилися від періоду в "Шахтарі"?

- П'ять років в "Шахтарі" були для мене дуже щасливими. Не можу сказати, що "гірники" для мене зробили щось погане. Навпаки, у мене залишаться тільки найприємніші спогади. Я виріс в цьому клубі як футболіст - навіть, в першу чергу, більше як людина.

З яскравих моментів найбільше згадується момент нашого чемпіонства в U-17 перед тим, як нас чекав перехід в U-19. У перші роки ми не могли досягти якихось висот на цьому рівні: через якiсь дрібницi це не вдавалося. Однак в U-17 все було iнакше, ми відчули, що нам це по силам. На масштабному рівні це здається якоюсь дрібницею, але для мене цей факт є дуже приємним і їм я щиро пишаюся. У 17 років взяти чемпіонство навіть на такому рівні - серйозна подія.

Також дуже ціную кожного тренера, який вклав в мене свою душу і терпіння. Але окремо хотілося б виділити Карраско, який працював зі мною в U-19. Він більше за інших вірив в мене. Кожен раз проводив зі мною бесіди, ми залишалися і допрацьовували різні нюанси гри. Йому дуже вдячний за уроки життя і футболу. Згодом усвідомив, що він став для мене другим батьком.

І третім уроком життя або спогадом хотів би назвати перехід в U-21. Коли зрозумів, що потрібно ставати людиною з великої літери, адже необхідно буде боротися за самого себе - у футболі на кар'єру впливають ще багато нефутбольних факторiв.

У "Валмієрі" ніхто клітку ставити не буде

- Як виник варіант з "Валмієрою"? Чи цікавилися тобою інші клуби - з України або з-за кордону?

- Перед тим, як на мене вийшли латвійці, у мене було два варіанти. Один клуб з Польщі - "Ракув". З ними не вийшло домовитися через велику компенсацію. Поляки злякалися, що вона буде занадто великою для них, тому не склалося.

Також був варіант з Росії - футбольний клуб "Сочі", який ще взимку хотів мене викупити. Їм навіть вдалося домовитися з "Шахтарем" щодо суми переходу, але все ж таки я зі Львова, тож вирішив відмовитися від можливості пограти в Росії.

А вже через пару тижнів на мене вийшла "Валмієра" і питання було вирішене.

- Що тобі було відомо про цю команду до трансферу?

- Мені було цікаво, тому вивчив чимало інформації про клуб. Відразу кинулося в очі те, що "Валмієра" - молода і перспективна команда.

Також тут ніхто не тримає гравців довго. Якщо ти будеш доводити, прикладати зусилля і намагатися, то будеш грати. Якщо ти себе добре проявиш на полi, то тебе легко відпустять на підвищення в клуб, який проявить інтерес - ніхто робити перепон і ставити клітку не буде, як буває в більшості українських клубах. Це мені сподобалося, в першу чергу.

Скажімо так, це певний трамплін до майбутнього. У мене є мрія колись перейти в чемпіонат Німеччини, а за підсумком опинитись у "Баварії" (посміхається). Звідси, з чемпіонату Латвії, шансів вирватися в тому напрямку в рази більше.

- З Мусолітіним, який не так давно грав за клуб, перед переходом не спілкувався?

- Безпосередньо нi, але наші спільні знайомі розповідали мені про його відгуки щодо "Валмієри" і чемпіонату Латвії. Він дуже позитивні коменти залишав про команду. Розповідав, що тут розвивають футбольні якості гравців і дозволяють прогресувати, даючи шанс вирватися в більш сильні європейські чемпіонати. Загалом він радив українцям переходити сюди.

- Чемпіонат Латвії слабший нiж український десь удвічі-утричі. Немає побоювань, що ти зробив крок назад?

- Розумію, що латвійський чемпіонат не такий сильний, як наш. Але кажуть: краще зробити крок назад, щоб потім зробити два кроки вперед.

З Європи простіше вирватися в сильні чемпіонати, адже на матчі того ж чемпіонату Латвії приходять чимало скаутів або представників клубів, які відстежують і забирають гравців в топ-чемпіонати.

Та й сидіти і чекати пропозицій з України, думаю, був не кращий варіант, адже не факт, що хтось з наших клубів заплатив би за мене велику компенсацію. Пророблялися варіанти з українськими командами, але ніхто не хотів платити ці гроші.

Не міг подумати, що в Латвії будуть створені такі умови

- Що можеш сказати про команду і інфраструктуру клубу?

- Я тут з першого липня і встиг вже з усім ознайомитися. І, скажу відверто, був позитивно здивований. Їдучі сюди, не міг подумати, що в Латвії будуть створені такі умови. Очікував того, що все буде гірше, ніж в Україні, однак, опинившись тут, був шокований.

"Валмієра" - клуб молодий, і інфраструктура теж "свіжа". Все нове і відмінної якості: новий тренажерний зал, кріосауна, нові роздягальні, під єврокубки будується стадіон, який вже майже завершено - він повинен був бути готовий до цього сезону, але через пандемію коронавируса терміни довелося трохи змістити.

Що стосується газону, то команда грає на штучному полі. Але хочу зауважити, що воно тут відмінної якості і стану. Скільки я побачив подібних газонів, катаючись по турнірам з "Шахтарем", так це поле одне з найкращих, які я бачив.

Також є всі умови для відновлення гравців. У цьому місті є Олімпійський центр, де можна і відновитися, і пограти в волейбол, хокей і т.д. Нам футболістам дозволяється відвідувати його і пограти, якщо захочеться. Там є сауна, басейн - все, що може знадобитися. Президент це питання вирішує і створює повністю комфортні умови.

- "Валмієра" веде боротьбу за першу сходинку з "Рігою" та РФШ. Які цілі ставляться перед командою на сезон?

- Нам одразу було сказано, що цілі стоять найвищі - лише чемпіонство! У цьому сезоні шанси здобути золоті медалі дуже великі.

З самого початку команда йшла на першому місці, пропустивши менше всіх. Вона набрала дуже хорошу форму, навіть незважаючи на те, що зараз йде на третьому місці - різниця невелика. Багато ігор попереду, в тому числі по дві з лідерами.

Якщо подивитися на матчі, які гралися між командами на зборах, то більшу частину з них виграла "Валмієра". Найголовніше, що вже по всій Латвії почали говорити про те, що "Валмієра" повністю заслуговує на золоті медалі за підсумками сезону.

- Як тебе прийняли в команді? Чи було посвячення?

- На даний момент ще не було, адже чекали, поки мене заявлять офіційно. Але у нашому чаті вже мене все привітали і сказали, що чекають на поле. Мабуть, щось вже задумали для мене.

У команді прийняли здорово. У нас підібрався дуже інтернаціональний колектив - хлопці з усього світу: є японці, сенегальці, тунісці, грузини...

Команда дуже збалансована і атмосфера всередині відмінна. У цьому велика заслуга, в першу чергу, головного тренера, адже йому вдається налагодити взаємозв'язок між гравцями.

- Як гравцям вдається знайти взаєморозуміння між собою в роздягальні, коли немає тренера? Якою мовою спілкуєтеся?

- Спілкуємося англійською, яку знають всі хлопці в команді. Вона слугує головним комунікатором між нами.

- Як у тебе з рівнем англійської?

- Не можу сказати, що він дуже високий рівень, проте можу вільно висловити свою думку і вести діалог. Можливо, десь не за всіма правилами щось скажу, але в цілому висловитися і зрозуміти співрозмовника - легко. Коли дізнався, що буду переходити в цей клуб, то активно зайнявся вивченням англійської. День за днем додаю не тільки на футбольному полі, але і в своїх знаннях мови.

- В Академії "Шахтаря" приділялася увага англійській мові?

- Так, були періоди, коли давали тести і навчали нас. Це великий плюс для "Шахтаря", а, значить, і для нас. Це допомогло мені зараз.

Зайдеш з телефоном за лінію в тренажерному залі - 20 євро

- Як тобі Латвія і нове місто?

- Нормально. Одразу звик і зміг адаптуватися. Валмієра знаходиться в 100 км від Риги - вважай, година їзди до столиці. Якщо стане нудно, то можна туди поїхати.

Саме ж місто дуже спокійне й тихе, можна повністю зосередитись на футболі - немає місць, де можна було б розслабитися. Багато цікавих місць для прогулянок, але не для чогось іншого, тому для футболістів - те що треба.

Коли є вихідний, то можна поїхати кудись без особливих проблем. Латвія не така велика, як Україна, тут дістатися до будь-якої точки країни не складе великих труднощів і не забере багато часу. Наприклад, на море за півтори години можна дістатися. Культурно і цікаво відпочити теж можна легко.

- У Латвії можна легко схопити штраф за перевищення швидкості. Ти ще не потрапляв під санкції?

- Поки що ні, але з часом це можна виправити (сміється). Просто в Латвії я ще за кермом не сидів. Однак про штрафи і про незвичні нам перевищення швидкості вже знаю не з чуток. Ми з друзями їхали в Ригу, і мій товариш трохи перевищив, зовсім трохи, так нам за підсумком виписали штраф. Як такого перевищення, вважай, не було, але тут ніхто не питає і ніхто не церемониться - відразу папірчик отримуєш і до побачення.

- І на скільки перевищили?

- На 10 км/г. Треба було їхати 50, а ми рухалися 60...

- До речі про штрафи. Стикався в клубі з ними?

- Поки що ні.

- А вони великі?

- Знаєш, є як маленькі суми, так і дуже пристойні. Назвати їх не можу, адже далеко не з усіма знайомий.

- За що можна отримати незвичний штраф?

- Ну... Наприклад, в тренажерному залі є спеціальна лінія. Якщо ти за неї зайдеш з телефоном, то потрібно буде потім лізти в гаманець - штрафу не уникнути. Скільки? 20 євро!

Немає дурних пробіжок навколо, або просто "загону" в зал

- Що можеш сказати про тренера?

- Тамаз Пертія - чудовий фахівець, з яким мені дуже приємно працювати. Мені подобається тренувальний процес і те, як він вміє працювати з гравцями.

- Він - грузин. На тренуваннях, напевно, емоції палають?

- Хоч у нього і гаряча кров, але тренувальний процес більш європейський. Немає дурних пробіжок навколо, або просто "загону" в зал. Все розписано, все по поличках, все заточене під тактику: як пресингувати, як виходити з оборони в атаку і т.д. Весь тренувальний процес з м'ячами. Багато нових і цікавих вправ дізнався.

Однак гаряча кров і емоції все ж іноді на тренуваннях бувають. Наш тренер не любить, коли хтось щось робить не так, як він вимагає. Якщо він це бачить, то говорить все відразу гравцеві просто в очі. Але він каже все по факту - нічого зайвого. Може "напхати", може, якщо ти виправишся, відразу ж і похвалити. Це дуже подобається, що він не просто накричить, а пояснить по факту, за що були ці емоції. Він знає міру і прекрасно відчуває, де треба похвалити, а де треба дати емоцій.

- Бутсою кинути, як Фергюсон, може?

- (Сміється) Я такого ще не бачив, але що він точно може - це оштрафувати.

- Де інтенсивність тренувань вище: в "Шахтарі" або в "Валмієрі"?

- Приблизно однаково, не можу виділити якусь команду. Хочу зауважити, що мене приємно здивувало те, що стиль гри команди не сильно відрізняється від "Шахтаря". "Валмієра" - один з клубів Латвії, який намагається грати в футбол, віддаючи перевагу роботі з м'ячем і атакуючим діям.

Як кажуть, багато команд Латвії в футбол не грають, а діють в стилі "бий-біжи". Наша команда так не грає. Якщо тут просто вибити м'яч "світ за очі", то підійдуть і скажуть, що ти не в ту, хлопець, команду потрапив...

Читайте нас в мессенджерах

Оцените
Поделитесь

Статьи

Все статьи
Здравствуйте!
Мы заметили что вы используете блокировщик рекламы. Очень просим отключить его для footboom.com Реклама основной источник дохода для нас. Без нее мы не сможем оплатить работу журналистов.
Добавить в исключения