Бонус 10 000 грн Останні декілька тижнів Тарас Романчук став справжнім ньюзмейкером в Україні та Польщі. Спочатку він змінив українське громадянство на польське. Потім отримав виклик від Адама Навалки до збірної Польщі на товариські матчі в березні. На останок польські ЗМІ повідомили, що скаути "Боруссії" Дормунд переглядають Романчука, як одного із кандидатів для підписання. FootBoom вирішив уважніше придивитися до Тараса.
Романчук є уродженцем Волинської області. Виступав за місцевий ФК "Ковель", "BRV- BIK" (в цій команді свого часу виступали Олександр Тимчик та Влад Дубінчак із "Динамо"), грав у міні–футбол, пробував свої сили у "Волині", "Кримтеплиці", "Арсеналі–Київщині". Потім переїхав до Польщі, де за рік зумів проявити себе в нижчих лігах та отримав запрошення від команди Екстаракляси "Ягеллонії". Виходить, що в Україні він був мало кому відомий та нікому не потрібний. Сам зробив себе своїми руками в Польщі пройшовши шлях від другорядних команд до еліти польського футболу та віце–капітанства одного із лідерів турніру. За 4 роки став одним із лідерів "Ягеллонії" та одним із провідних гравців середини поля.
Діє Романчук на позиції опорного півзахисника. Зараз йому 26-ть років. Має хорошу антропометрію (зріст 186 сантиметрів). Звідси сильний у фізичній боротьбі, відборі, грі на другому поверсі, доволі непогано працює із м’ячем, чіпкий у єдиноборствах, має сильний удар, буває просто вигризає м’яч. Гарно тримає свою позицію в середині поля. Типовий опорний півзахисник, який в першу чергу думає про захист своїх воріт. Не дарма грає під 6-м номером. Пас, бачення поля – не самі його сильні сторони. Вести гру команди він не може. В колективних діях – виглядає сильно, а от індивідуально є певні нюанси. На рівні Польщі він виглядає переконливо, а от на рівні більш сильніших чемпіонатів – може і не виходити.
Чемпіонат Польщі – не дуже сильний. Провідні гравці звідти їдуть, якщо є відповідні пропозиції. Клуби не створюють так званих золотих кліток, коли утримують футболіста всіма можливими засобами. При наявності хорошої пропозиції – ніхто не буде перечити трансферу. Той же Капустка поїхав дуже молодим до "Лестера", хоча міг ще прогресувати в Польщі. За час виступів в Польщі до Романчука минулого літа проявляв інтерес турецький "Сіваспор". Але тільки тому, що там мав працювати колишній тренер "Яггелонії". Траснфер оцінювали приблизно в один мільйон євро, але він так і не відбувся. Турецька сторона визнала цю суму завищеною. Зараз пишуть про перегляд Романчука скаутами "Боруссії". Тут ситуація така, що Дормунд завжди уважно спостерігав за польським ринком, маючи прекрасний досвід із Лукашом Піщеком, Робертом Левандовські та Якубом Блащіковські, які свого часу були на провідних ролях в команді. "Боруссія" зараз багато пропускає не тільки через проблеми в обороні, але і через слабку гру в опорній зоні. Юліан Вайнгль в цьому сезоні виглядає непереконливо, а Сідзі Кагава більше славиться грою на атаку. Махмуд Дауд грає трішки вище. Тому Дормунд активно переглядає кандидатів на позицію в центрі поля. Це не можна назвати навіть інтересом, а скоріше банальним збором інформації. Тим паче, що разом із прізвищем Романчука згадувалися ще ряд польських гравців.
На мою думку, Романчук не дотягує до рівня "Боруссії". Насамперед відсутністю потрібної швидкості, якою завжди славився Дормунд, та швидкістю прийняття рішення, роботою із м’ячем. Захищатися вдало Тарас може, а от починати атаки, забезпечувати швидкий перехід в центрі поля, швидко приймати рішення – не його сильні сторони.
Із виклику до збірної Польщі я теж не робив би великої сенсації. Справа в тому, що в чемпіонаті Польщі діє правило за яким можуть грати тільки два футболісти без паспорту країни ЄС. Отримавши польський паспорт, Романчук звільняє ще одне місце у своїй команді для легіонера не із Євросоюзу. Я думаю, що в першу чергу керівництво "Ягеллонії" було зацікавлене в такому розвитку ситуації.
На рахунок серйозних перспектив в "кадрі" я б не був дуже категоричним. На позиції Романчука в Адама Навалки є один із лідерів Гжегож Крихов’як із "ВБА" (свого часу був одним із лідерів "Севільї"), Лінетті із "Сампдорії", Гуральскі із "Лудогорця" та Мончінскій із "Легії". При таких кандидатах Романчуку буде дуже важко розраховувати на ігровий час в збірній Польщі. Це більше схоже на те, щоб заграти гравця і в разі чого не втратити його для збірної.
В той же час в збірній України в середині поля є Тарас Степаненко. Вже досвідчений гравець, із досвідом виступу в Лізі Чемпіонів та постійними виступами останні 5 років в збірній України. Зараз він знаходиться в своєму кращому футбольному віці. Також в опорній зоні грає капітан київського "Динамо" Сергій Сидорчук. Він зараз травмований, але загалом стабільно викликається до лав збірної та грає за клуб. Тренерський штаб бачить перспективу Руслану Малиновському. Футболісту із прекрасною лівою ногою, який в Бельгії додав в грі на оборону. Не варто забувати про Віктора Коваленка та Олександра Зінченка, який теж може зіграти в опорній зоні. В молодіжній збірній в останніх матчах він виходив саме в середині поля. Варто слідкувати за молодими Шепелєвим та Піхальнком. Як бачимо, збірна України має повний комплект гравців в опорній зоні. Особливо враховуючи той факт, що Андрій Шевченко будує гру збірної через контроль м’яча, гру першим номером, а це не самі сильніші чесноти Романчука.
В мене немає ніяких сумнів, що ментально і культурно Романчук залишився українцем. Просто так в житті склалися обставини, що визнання він отримав в іншій країні, зробивши себе сам в Польщі. Якось перечити, чи ставити йому палки в колеса (загравати за збірну заради того, щоб був) не дуже правильно. На рівні збірної є гравці не гірші, ніж Тарас.
